- сміхотворець
- —————————————————————————————сміхотво́рецьіменник чоловічого роду, істотарідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
сміхотворець — рця, ч., заст. Людина, яка смішить, веселить, розважає інших. || Те саме, що гуморист … Український тлумачний словник
сміхотвор — а, ч., заст. Те саме, що сміхотворець … Український тлумачний словник
жартівник — (той, хто полюбляє жартувати), жартун, веселун, кумедник, дотепник, перебендя, сміхун, сміхотун, сміхотворець, скалозуб; пустун (у вчинках) Пор. дотепник, насмішник … Словник синонімів української мови
сьміхувалец — льця, ч. Пр. Сміхотворець, жартун; людина, яка смішить, розважає інших … Словник лемківскої говірки